Щоб відповідати стандартам ЄС, водіям та транспортним компаніям потрібно правильно організувати зчитування тахографа. Це дозволяє уникнути порушень і штрафів, а також вести облік годин водіння та відпочинку. Якщо ви індивідуальний водій або оператор автопарку, ви знайдете корисну інформацію про процедуру, необхідне обладання та ефективні стратегії управління в цій статті.
Що таке тахограф і які дані він зберігає
Тахограф – це контрольний пристрій, встановлений у комерційних транспортних засобах, який реєструє активність водія та рух автомобіля. Основна його функція – забезпечення дотримання норм безпеки на дорозі, особливо щодо робочого часу та відпочинку. Тахографи є обов’язковими для більшості вантажівок і автобусів, що працюють у ЄС.
Існують аналогові та цифрові тахографи. Аналогові використовують паперові диски, тоді як цифрові зберігають дані на картках водія та у пам’яті пристрою. За останніми нормами, автопарки повинні переходити на тахографи другого покоління – вони мають покращений захист, GPS і автоматичне виявлення перетину кордонів.
Тахографи збирають і зберігають широкий спектр даних, включаючи, але не обмежуючись:
- Швидкість руху
- Подолану відстань
- Години водіння та відпочинку
- Статус роботи (доступний, керує, відпочиває тощо)
- Геолокацію (GPS у Smart-тахографах)
- Порушення режиму або інші відхилення
Читання даних тахографа має важливе значення, оскільки воно надає юридичні докази відповідності та регулярно перевіряється органами влади. Доступ до даних мають лише уповноважені особи – менеджери автопарку, представники компаній або інспектори. Регулярне зчитування необхідне для уникнення штрафів і забезпечення прозорої роботи.
Як зчитуються дані з тахографа
Для зчитування даних тахографа потрібні певні інструменти та права доступу. Основне обладнання включає картку компанії (видану відповідним транспортним органом), пристрій завантаження тахографа або інтегровану телематичну систему, здатну до віддаленого пошуку даних. Ці інструменти дозволяють отримати доступ до даних, що зберігаються в тахографі та картці водія.
Існує два основних підходи: ручне та дистанційне читання. Ручне завантаження вимагає фізичного доступу до автомобіля, в той час як віддалені рішення, пропоновані сучасними провайдерами телематики, дозволяють автоматичне завантаження з будь-якого місця, забезпечуючи своєчасну і безпечну передачу даних без експлуатаційних збоїв.
Основні етапи процесу зчитування даних тахографа включають:
- Вставити картку компанії в пристрій тахографа або зчитувача, щоб розблокувати права доступу.
- Підключити пристрій завантаження до тахографа для вилучення збережених даних з картки водія та пам’яті транспортного засобу.
- Надійно зберігати дані на комп’ютері або хмарній системі в необхідних форматах (зазвичай це файли .DDD).
- Переглядати та керувати даними за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення для відстеження поведінки водіїв, виявлення ризиків та підготовки звітів про відповідність.
Законодавство ЄС зобов’язує:
- Зчитування даних з картки водія має здійснюватися щонайменше раз на 28 днів.
- Пам’ять тахографа має зчитуватися щонайменше раз на 90 днів.
Ці інтервали є обов’язковими та критично важливими для відповідності. Пропущені зчитування можуть призвести до суттєвих штрафів або санкцій під час дорожніх перевірок або аудитів.
Автоматизовані системи допомагають компаніям дотримуватися цих графіків без ручного втручання. Завдяки інтеграції дистанційного зчитування даних тахографа оператори зменшують адміністративне навантаження, уникають помилок та забезпечують повну юридичну відповідність – отримуючи при цьому кращу прозорість діяльності автопарку.
